Я люблю своє місто

ЗИМА

Обрушилась зима люта

У гори Карпати.

Заглянула в дикі нетрі,

У зелені шати.

Покотилась лавиною

З горів у долину.

Буйним вітром-снігопадом

Мете без упину.

Замітає стежки, луги,

Зарінки та схови.

Білим, білим покривалом

Встеляє діброви.

Новини

Просмотров: 515 | Добавил: Администратор | Дата: 04.01.2011 | Комментарии (0)

Мої твори

Бур’ян

(Оповідання)

Майже на околиці міста, в новому мікрорайоні, серед багатоповерхових будинків, будівельники звели новий дитячий садок. Під’їзд мого будинку знаходився напроти подвір’я дитячого садка. Я часто у вільний час любив сидіти на лавці перед будинком і спостерігати за дітьми. Дивився, як вони граються, з’їзджають із гірок, бігають за м’ячем, б’ють по маленьких воротах, кувиркаються.

Одного разу усі дітки вийшли з маленькими граблями, лопатками, віничками і почали очищати територію навколо садочка від бур’янів. Майже у кутку, під парканом, виріс незнайомий мені бур’ян. Вихователька підійшла з дітьми і хотіла викопати цю рослину. Але Мар’янка (так звали дівчинку, яка чомусь часто хворіла, у садочок ходила рідко) підійшла до цього бур’яну, погладила його, а від нього пішов духмяний запах. Вона попросила виховательку не знищувати його. Іванко, Сергій та Лук’ян принесли декілька віточок, які знайшли під старою вербою і обгородили цю незвичайну рослину. Мар’янка кожен день приходила до неї, гладила її, поливала.

Десь в середині літа ця диво-рослина зацвіла. На ній з’явилося дев’ять квіток. А одного разу Мар’янка підійшла до квітки з своєю матір’ю і щось їй розповідала. Якось, ідучи повз огорожу, я побачив Мар’янку, яка зірвала листочок цього незвичайного буряну і з’їла. Я дуже здивувався і вирішив узнати, що це за бур’ян виріс у дитячому садку. Та це мені ніяк не вдавалося.

Мар’янка уже не хворіла, здоров’я її покращилося. Вона бігала і гралася, як і інші дітки. Якось випадково я зустрівся з її мамою в автобусі. Розповів їй про свої спостереження. Вона мені відповіла, що працює біологом, що ця рослина ще добре не вивчена. У народі її називають дев’ятисил.

05.04.2003 року

За обрій сонечко зайшло,

Затихло все у надвечір’ї,

Цвітуть сади. Весна. Тепло.

І ніжний запах на подвір’ї.

Р І Ч К А

Недалеко між верболозами пливе, перебираючи дрібними камінцями річка. Ген-ген вдалині видно гори. Яскраво-червоними шапками їхні вершини відділяються від темно-бурого лісу при заході сонця. А сонце над заходом зависло велике-велике і червоне, неначе розжарена сковорода. Час невблаганно пливе. Заходить сонце. Настає теплий весняний вечір, а пустун – вітерець ледь – ледь шумить у верболозах.

Я сиджу на березі Бистриці Солотвинської, нашої прикарпатської річки, дивлюсь у воду, яка теж змінюється, темніє, набирає колір неба. В воді, як і в небі, виблискують, купаючись зорі. Стає прохолодно. Одягаю в’язану шерстяну безрукавку, роздумую, прислухаючись до дзюркотіння води. А вода так і виграє своєю неповторною музикою, яка заворожує, лікує душу і своєю мелодією несе кудись тебе у незвідані далі.

Сьогодні я мав нагоду пройтись берегом цієї чудової звивистої, немов величезної змії річки. Які гарні і прекрасні твої береги. Суцільна зелень. Де закінчуються верболози починається квітучий рай з запахом різнотрав’я. Серед зелених трав можна зустріти і чебрець, ромашки, конюшину, кульбабу, білі-білі маргаритки, полин, відцвіла уже мати-мачуха, первоцвіт лікарський. А он за поворотом, серед каміння жовтим-жовтим цвітом, як килимок, зацвів очисток їдкий. Ідеш і в душі таке піднесення немов ти не на землі, а десь у якійсь казці, де немає нікого, тільки ти і річка, і ця зелень, і цей чудовий запах, і дзюркотіння води.

А від цього п’янкого запаху трав, легенького подиху вітру, щебетання пташок, а соловей так і заливається в лозах, крутиться в голові, як від келиха гарного міцного вина.

Іду, обминаючи кущі лози, і очам своїм не вірю. Наче якісь величезні страшні спрути темніють серед галявин на березі річки. Підходжу ближче і бачу купи всякого мотлоху. Хтось викинув використані скати від машин, хтось вивіз величезні купи будівельного сміття, різного залізяччя, дротів, каструль, побитих відер, якісь відходи ремонтних майстерень, пластмасових пляшок, різного взуття та іншого побутового «скарбу». Я стою серед величезного звалища на березі чудової річки, не можу поворухнутися, починає морозом пробирати мою шкіру. Я замерзаю серед тепла, нічого вже не бачу, тільки те, що переді мною. Та тільки чую далекий-далекий відгомін шепоту річки. Мене починає трясти, немов у пропасниці. Я не можу зосередитися, не можу ніяк зрозуміти психології тих людей, які таке роблять. Де вони виросли, хто були їхні батьки, чого їх вчили? Моя душа кричить, а що роблять їхні душі? А совість. Чи є вона у них? Хіба вони не знають, що зробили великий гріх, завдаючи природі шкоди.

Чим завинила перед ними річка. Хіба не вона живить їх. Хіба не вона лікує їх. А що було б, як би не було води – мертва пустеля. Та невже можна прожити без цього дару природи? Ні! Задумайтесь, люди! Бо пізно буде. Кричіть! Бийте на сполох! Тільки не будьте німими свідками - це теж не прощається.

Стало темно. Від річки потягнуло прохолодою. Я підібгав під себе ноги. Полинув думками в Карпати, в ті маленькі струмочки, які живлять річку. Уявляю, як я губами доторкаюсь, чистої прохолодної водиці і п’ю маленькими ковтками. Якесь внутрішнє тепло розходиться по моєму тілу, відчуваю приплив енергії. Встаю. Хочеться дійсно напитись водиці із струмочка.

Я дивлюсь на гори. А вони бовваніють вдалині чорною смугою. І аж не віриться, що з глибини їхніх надр, з самої душі Карпат:

Течуть іскристі води-ліки,

Це срібло дня,

Це злото свят,

Це дар природи нам навіки.

Так бережімо цей дар. Бо природа допоки терпить нас нерозумних. Та може прийти час, коли чаша терпіння переповниться і все піде в зворотному напрямку. Не забуваймо про це. Час розкидання каміння минув і настають вже дні, коли це каміння потрібно збирати. Природа залікує свої рани. А чи залікуєте ви рани серця свого. Напевно ні. Люди! Не будьте тим камінням, що відкидає будівничий.

Вже пізно. Місяць своїм серпанковим сяйвом освітив все навколо, відбився тисячами промінчиків у водній круговерті, запалив вогонь світлячків, які то тут то там спалахували попід кущами верболозу. Жаби розпочали свій вечірній концерт. Річка немов би притихла. Та це враження було тільки тимчасовим. Вода знову заграла свою неповторну мелодію.

Послухай пісню, як співа

Вода – сопілка і трембіта.

Притулиш губи-мов жива

Вгамує душу, спрагу літа.

Я тихенько щоб не зашкодити цьому диву, не зіпсувати цього вічного концерту природи, вийшов стежиною на дорогу і попрямував додому. Моє серце співало, моя душа раділа. За цей Богом даний дар, який ми чомусь не хочемо берегти і примножувати.

Любімо все те, що дано Богом нам у користування.

Любімо природу і все, що в ній є, бо все це створене для людини. Так будьмо людьми такими, як створив нас Господь.

ВІД ВВЕДЕННЯ ДО РІЗДВА

Впали перші сніги, наступили морози, річки вкрило кригою. Господарі і господині готуються до Різдвяних свят. Та поки це свято наступить, у грудні місяці, кожна людина ніби по щаблях великої святкової драбини буде підніматися і приготовляти себе великому зимовому святу – Різдву Христовому.

Першим щаблем цієї святкової драбини є свято 4 грудня Введення в храм Пресвятої Богородиці. Це велике християнське свято. А в народі про нього багато приповідок є. Ось одна з них: “Як Введення мости мостить, а Микола забиває гвіздки, то люта зима буде”.

Наступним щаблем є свято Катерини. Це свято дівочої долі.

13 грудня день святого Андрія Первозданного. Він проповідував християнство в самому Царгороді, на побережжі Чорного моря та в околицях нашої столиці – Києва.

Після свята Андрія на наступний день свято пророка Наума. Хто це свято святкує тому наука на ум іде.

17 грудня – день Варвари Великомучениці. 18 грудня – Сави, а 19 грудня свято святого Миколая Чудотворця. Тому в народі кажуть: “Варвара снігом постелить, Сава загладить хуртовиною, а Микола морозом придавить”. Свято Миколая – веселе народне свято. Адже святий Миколай в кожну оселю завітає, дітям подаруночки роздасть. А хто вірує в нього, то він чуда творить: зцілює недужих, бідним допомагає.

22 грудня свято святої Анни, а 25 грудня – святого Спиридона. Кажуть, що в день святого Спиридона сонце повертає на літо, а зима - на мороз. Та ось уже ми піднялись на останній щабель нашої святкової драбини.

Зима. Біліють сніги. За вікном мете хурделиця. Ранок. Холодно. А над кожною хатою в’ється дим. Тихо. Готується Свята Вечеря.

Ввечері, коли перша зірка з’являється на небі, за святковим столом, на якому покладено дванадцять страв, збирається цілий рід на Святу Вечерю: і живі, і мертві. А завтра Різдво – перший день коляди. Яка то радість дітворі. Збираються усі: і великі, і малі й гайда колядувати, Ісуса малого вітати, честь і поклін віддати.

Весна 2006 рік

У карпатськім краю

У карпатськім краю

Усі колядують.

Із Різдвом Христовим

Прекрасно віншують.

І діти й дорослі

Бога прославляють,

А Пречисту Діву

Із Різдвом вітають.

Ісусу малому

Всі поклін віддаймо

І коляду ось таку

Йому заспіваймо.

Ісусе маленький,

Небесне дитятко.

Ми тебе вітаємо,

Мале отрочатко.

Ісусику милий,

Ми дуже Тя просимо,

Прийми наш даруночок,

Що Тобі приносимо.

Ісусе наш милий,

Прийди подивися,

Як стоїмо на колінцях,

З нами помолися.

З нами помолися

За нашу родину.

Та за нашу славну

Неньку Україну.

А тепер віншуємо

Із Різдвом, із колядою,

Щоб ніколи ви в житті

Не зустрілися з бідою.

Щоб Ісусик наш маленький,

Божеє дитятко.

Усю нашу Україну

Обняв рученятками.

Нехай кожен в Україні

Бога прославляє,

А ми з вами веселімся,

Христу низько поклонімся.

Христос ся роджає!

20.01.2008 р.

ЗИМА

Обрушилась зима люта

У гори Карпати.

Заглянула в дикі нетрі,

У зелені шати.

Покотилась лавиною

З горів у долину.

Буйним вітром-снігопадом

Мете без упину.

Замітає стежки, луги,

Зарінки та схови.

Білим, білим покривалом

Встеляє діброви.

Березові довгі віти

Сплітає у коси.

Заковує у панцири

Річки стоголосі.

Лиш калина впирається

Лютій заметілі.

Заквітчує пурпурою

Сніговиці білі.

І зайчики – стрибайчики

Біленькими стали.

Оце, дітки, беріть санки

Зима вже настала.

А ще прийде Морозенко,

За ніс пощипає,

Заморозить руки, ноги

Й до хат заганяє.

А на шибках намалює

Гарні візерунки.

З Новим роком привітає,

Принесе дарунки.

А там Різдво, зірка сяє,

Із хати до хати

Йде коляда, щоб малого

Ісуса вітати.

А мороз усе лютує,

Вітер завиває.

Щедрий вечір, добрий вечір

В Йордані скупає.

Ось і свята закінчились

Січе січень всюди.

А ще лютий нам покаже,

Як то воно буде.

Та весна вже за горами

До Карпат прямує,

А у нас ще сніговиця

По лісах панує.

Листопад 1998 рік.

ОЙ, КАРПАТИ МОЇ МИЛІ

Ой піду я у ті гори на високі кручі,

Де сніг білий, де Карпати, де ліси могучі.

Де Черемош в’ється дзвінко, де Косів, де Кути,

Де Вижниця притаїлась, щоб було все чути.

Щоб почула звук трембіти, голос водограю,

Ой Карпати мої милі, як я вас кохаю.

Моє серце б’ється дзвінко чути на всі гори,

Як з вершини я погляну на рідні простори.

Та й полечу понад краєм, понад міста й села

І у серцях відізвуся, як пісня весела.

1970 рік

Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ ДУЖЕ, РІДНА МОВО МОЯ

Я люблю тебе дуже,

Рідна мово моя.

І послухай, мій друже,

Що скажу тобі я.

І з пелюшок навчився

Слухать мову свою.

Бо на те народився

В Прикарпатськім краю.

Де ліси смерекові,

Де садків пишний край.

Вишиванки чудові

І калиновий гай.

Все це мова, мій друже,

Як її не любити.

І люблю її дуже,

Бо без неї не жити.

І слова ці чудові

Ти завжди пам’ятай.

Бо любов моя в мові,

Як в любові мій край.

І до вас всіх звертаюсь,

Малята мої.

Полюбіть Україну

І мову її.

24.10.2007 р.

ВОДА - КРИШТАЛЬ

Вода – кришталь тече кудись у даль,

Форель у ній ласкає око.

Тече ріка то мілко, то глибоко,

Легенька хвиля гладить береги,

Старі смереки вздовж русла високо

Стоять, немов одвічні корогви.

Тече вода, тече не витікає.

Це джерело життя – ціни немає.

Тече кудись у даль

Вода – кришталь.

14.02.2003 року

КАЛИНА

На узліссі проти сонця виросла калина,

Ще маленька і ніжненька, як ота дитина.

Із трави не видно їй нічого,

Тільки неба видно голубого.

Листячко таке все ніжне, миле,

З двох сторін росте неначе крила.

З кожним днем все вище підроста,

Тягнеться до неба неспроста.

Там далеко в синій вишині

Калинові мрії зіткані в вісні.

Там її коріння, плетиво зірок,

Серпанковий місяць з нею йде в танок.

Та в калини доля землю прикрашати

І своїм корінням в неї все вростати.

Щоб потім з роками вирости над світом,

Заквітчати це узлісся білим, білим цвітом.

Ось весна і літо вже минули,

Ліс та небо хмари огорнули.

Скинула листочки і калина,

Стала на узліссі, мов билина.

Холодно. Та сніг окутав і зігрів теплом,

Заснула калина твердим, міцним сном.

Заснула калина, спить аж до весни

І сняться їй дивні кольорові сни.

25.11.2007 року

ЗА ОБРІЙ СОНЕЧКО СІДАЄ

За обрій сонечко сідає

І темна нічка настає.

Вітрець тепленький повіває,

Матуся діточок гукає

Й вечерю з печі дістає.

Прибігли дітки вечеряти

Духм’яну кашу з молоком.

З молитвою лягають спати,

Їх ніжно накриває мати

І засинають міцним сном.

А сон, як казка, розкриває

Свої обійми дітворі.

І цілу нічку так триває,

У сні дитина ще й літає,

Як Божий ангел у горі.

І сни такі прекрасні, милі,

Де феї добрі, чарівні,

Де морем гонить вітер хвилі,

Нептун там ходить в своїй силі

Й русалки плавають на дні.

Он білий лебідь пролітає,

Летить між хмарами орел,

А сни,від краю і до краю,

Дитячі душі наповняють

Із чистих не земних джерел.

З світанком сни завжди тікають

В свої палати чарівні.

А дітки очки відкривають,

Швиденько личка повмивають

І знову граються в дворі.

26.11.2007 року.

МІЛІЦІОНЕР

Удосвіта, темної ночі, щодня

Він службу несе по охороні порядку,

А вдома чекає його рідня,

Й маленький синочок на свого татка.

Дружина щораз поглядає в вікно,

А серце стискається при дзвінку телефону.

Сонечко в хмарах бреде давно,

Дрозди клюють виноградні грона.

Життя на вулиці йде своє,

Хтось краде, обманює чи дає взятку.

І знову черговий майор віддає

Команду: “На виїзд правопорядку!”

А вдома чекає його сім’я,

Й маленький синочок на свого татка.

Міліціонер – це почесне звання,

Охоронець правопорядку.

20.12.2001 року.

Х Р Е С Т

В небесній висоті, серед кошлатих хмар,

Сріблястий Хрест пливе, землі прекрасний дар.

Із Заходу на Схід, де Сонця дивний диск

І в кольорах веселки Отця чарівний блиск.

Отець, піднявши руку, узяв Хреста за низ

І занурив поволі у Сонця дивний диск.

І Хрест засяяв сяйвом, всю Землю озорив.

Із святом Воскресіння нас всіх Благословив.

Радіє, веселиться ввесь Всесвіт і Земля:

“Христос Воскрес!”,

“Христос Воскрес!” - вітаються здаля.

4.05.2000 року

КОЛИСКОВА

Сонечко схилило

Голову низенько.

Гори потемніли,

Вечір вже близенько.

Голубки воркують

Посідали парами.

Ластівки літають

Високо під хмарами.

Пташки повтихали,

Поховались в лузі.

Лиш один лелека

Ще стоїть на крузі.

Він своє гніздечко

Сторожить з дітками.

А другий лелека

Ходить ще грядками.

З-за старої хати

Місяць повний сходить.

А сіренька кішка,

Кошенят заводить.

Сонце запалило

Чорний ліс далеко.

До гнізда прилетів

Другий вже лелека.

У гнізді малечі

Стали клекотати

З-за темного лісу

Нічку викликати.

Зіроньки вже небо

Вкрили рясно, рясно.

А жабки в мочилі,

Квакають прекрасно.

І такі концерти

Ввечері заводять.

А дітки до хати

Спатоньки заходять.

Вмиють ручки, личко,

Будуть вечеряти.

І в маленьке ліжечко

Підуть засинати.

Матінка присяде,

Гарно заспіває.

А Дід – Сон швиденько

В гості завітає.

Стане біля ліжечка

І махне рукою.

І чарівні сни дитятку

Припливуть рікою.

А Дрімота збоку

Дрімоту навіє.

Спи, моє маленьке,

Спи, моя надіє.

28.06.2000 р.

НОВОРІЧНИЙ БАЛ СНІЖИНОК

Ясне сонечко з-за хмари

Вигляда тайком

І проміння ллє яскраве,

Бавиться сніжком.

А сніжок іскриться, грає,

Падає із хмар

І ялинки прикрашає

В новорічний бал.

Тисяч сонечок з ялинок

Сиплять нам вогні,

Новорічний бал сніжинок

Ходить по землі.

Ось прийшли сніжинки в гості

І до нас в садок,

Круг ялиночки заводять

Веселий танок.

04.11.2007 року

ВЕСНЯНИЙ ПЕРШИЙ ДОЩ

Весняний перший дощ ввесь сніг злизав,

Промив торішні трави, обмив ялини

Й туманом вранішнім піднявсь,

Окутав ліс, яри, долини.

Струмком веселим розіллявсь,

Блиском калюж, мов дзеркал чудних.

В ставку із сонечком скупавсь,

Кришталем вилився у студнях.

Зросив підсніжники біленькі,

Обмив сережки у ліщини.

Вербові котики пишненькі

З’єднав із кущиком калини.

Обмитий дощиком весняним,

Ожини лист зазеленів.

Жучки маленьким караваном

Тікають з мокрих старих пнів.

Цей перший дощ – весни світанок,

Пташиним співом розіллявсь,

Краси чарівної серпанок

В тумані білому сховавсь.

05.03.2001 року

Ноти, горобчик та сорока

У садочку, холодочку

Пісенька гуляла.

На дерева по гілочках

Ноти розкладала.

А Горобець – скакунець

Ноти всі збирає.

Знайшов собі гребінець

Та на ньому грає.

Прилетіла і Сорока

Захотіла грати.

Та не вміла білобока

Ноти прочитати.

А узявши гребінець,

Так заскреготала.

Що утік наш Горобець,

Аж півдня шукала.

Полетіла до Ворони

Стала скреготати.

А Ворона добра жона,

Вигнала із хати.

Полетіла до Сови

Премудрої пані.

А Сова до голови

Вбрана у жупані.

Як Сорока захотіла

Їй заскреготати.

То премудра повеліла

Лиш по нотах грати.

А Сорока і не знала

Ні одної ноти.

Сяк так собі скреготала,

Аж сміялись коти.

Стара кішка подивилась

На цю скреготуху:

Й та втекла щодуху.

А ви, дітки, прочитайте

Оцю небилицю.

Зберіть ноти й поскладайте

На свою полицю.

28. 01. 2008 р.

ІЗ ЗИМОЮ ПОПРОЩАЛИСЬ ДІТИ УКРАЇНИ

Серед зими потепліло

Вже сніги розтали.

Десь сонечко підігріло,

Десь дощі злизали.

І у січні не січуть вже

Люті сніговії.

А в лютому не метуть

Хурделиці білі.

Вже підсніжники цвітуть

В лісі на поляні.

Бджілки в вулику гудуть,

Чом не весна рання.

Пташки весело співають,

Дощик накрапає.

Бруньки верби розцвітають,

Хіба так буває?

Цього року якісь стались

У природі зміни.

Із зимою попрощались

Діти України.

Як то весело було

Нам у сніжки гратися.

А з гори чимдуж в село

На санках спускатися.

Вітер свище у вухах,

Снігом ліпить в очі.

Катаємось на санках

До самої ночі.

А тепер сніги пропали,

Мороз заховався.

Сонечко вже припікає,

Лиш спогад зостався.

Про зимоньку страшну, люту,

Що колись страхала.

І дорослих, і малечу

До хат заганяла.

А у хаті пічка – диво,

Наче рідна мати.

Обігріє теплом ніжно

І запросить спати.

А на дворі вітер свище,

Зимонька лютує.

Та весна все блище, блище

По снігах мандрує.

А тепер, і сніг, і кригу,

Й сніговицю – зиму.

Запишіть в Червону книгу,

Як зниклу рослину.

Кажуть вчені, що настало

Сильне потепління.

На полюсах снігу мало,

Видно вже каміння.

Де ж Дід Мороз буде жити?

Де дім свій збудує?

Може хтось із вас підкаже,

Щось запропонує.

Я чекаю кожен день,

Дівчата й хлоп’ята.

Дзвінків, листів, повідомлень

І дуже багато.

Лютий. 2008 р.

Коли це буває ?

Сонечко лиш світить,

Річки замерзають.

Пташки поховались,

Снігом все вкриває,

Скоро день минає,

Коли це буває? (Взимку)

Поле чорніє,

А гай зеленіє.

Бруньки набухають,

Пташечки співають,

Сонце пригріває,

Коли це буває? (Весною)

Буйні трави виростають,

Дивні квіти розквітають.

Сонце добре припікає,

В полі жито дозріває,

В небі жайворон співає,

Коли це буває? (Влітку)

Поле пустіє,

Листя жовтіє.

Урожай збирають,

В кошики складають.

Дощик накрапає,

Коли це буває? (Восени)

Ясна зірка в небі

(Коляда)

Ясна зірка в небі сяйвом засіяла,

А у Вифлеємі Марія роджала.

А як породила в убогій яскині,

Поклала дитятко у яслах на сіні.

Йосиф на колінах в молитві схилився,

Ісусик маленький зі сну пробудився.

Ручками махає, ласкаво сміється,

А сяйво із неба крізь покрівлю ллється.

Ангели співають, Христа прославляють,

Пастушкам у полі вістку повідають.

Йдіть до Вифлеєму там дитя знайдете

І у дар овечок Йому принесете.

Пастушки приходять, овечки тримають

Й малого Ісуса з поклоном вітають.

Ми принесли Тобі цей дар Божий Сину,

Щоб молився Ти за нас, за нашу Вкраїну.

А Ісус маленький ручки простягає,

І теплом небесним всіх нас зігріває.

Ясна зірка в небі на ввесь світ сіяє,

Наша Україна Христа прославляє.

Від хати до хати, від дому до дому,

Христос ся роджає у році новому.

І Його славімо по всім ріднім краю,

Бувайте здорові. Христос ся роджає!

22.01. 2009 року.

Я так чекаю вечора святого

Я так чекаю вечора святого

І дідуха в куті, і сіна під столом.

Чекаю я Ісусика малого,

Смачну кутю і ясну зірку в небі над селом.

Найбільше я Ісусика чекаю,

Мале дитятко в ясельках з ослом.

За свята я до нього так звикаю,

Що бігаю від хати і до хати всім селом.

І всім я повідаю про дитятко,

Що народилося у Вифлеємі у ці дні.

Малий Ісусик у стаєнці між бидлятком

І дуже весело і радісно мені.

Що я такий малий іще хлопчина

Та серце вже з Ісусиком моє.

Бо Він для мене Божая дитина

І все, що я попрошу, Він дає.

Він дав мені чудових тата й маму,

Подарував мені життя й цей дивний світ.

Тому ходжу з батьками я до храму,

Хоча мені всього ще дев’ять літ.

Січень. 2009 рік

Віншування

Возрадуйтесь люди, приходить година

Ісус Вас вітає, маленька Дитина.

Ісус Вас вітає, і, хоче сказати,

Що радість велику приносить до хати.

А може в тій хаті когось Вам бракує?

А може в тій хаті хтось гірко сумує?

Кого Вам бракує не забувайте,

Хто гірко сумує розвеселяйте.

А ми з маленьким Ісусом на сіні,

Усіх Вас вітаємо у Вашій родині,

У Вашій родині, у вашій хатині,

По всій Україні - Христос ся роджає!

Що за радість, що за слава в світі появилась,

В Вифлиємі Мати Божа сина породила.

Лежить дитя нині в яслах ніжки простягає,

Лежить нині на морозі слів не промовляє.

А ми нині усі гарно з вами веселімося,

Ідім, спішімо в Вифлиєм Богу помолімося.

Хай за ці дари Він нас запам'ятає,

Нині в Вифлиємі - Христос ся роджає!!!

З Різдвом Христовим та з Новим роком,

Хай вам щастить за кожним кроком,

Хай в ваших душах радість панує,

Христос маленький мир вам дарує!

Христос ся роджає !!!

А сьогодні в день різдвяний, ми всіх Вас вітаємо,

Від чистого серця усі Вам бажаємо:

Щастя, здоров’я, довгий вік прожити,

На другий рік з нами в коляду ходити,

Бо маленький Ісус всіх нас закликає,

З веселим Різдвом! Христос ся роджає!

Вітаємо сердечно Вас з нагоди свят Різдвяних

І шлем віночок побажань сердечних, полум’яних.

Нехай Ісус до Вас прийде у цю святкову пору

Й благословення принесе з Божественного Двору.

Здоров’я Вам, утіх земних і радості бажаємо.

Нехай у серці спів дзвенить. Христос ся роджає!

Ангел з неба завітав

Із Різдвом всіх привітав,

Щоби ми не сумували,

А свята щоб зустрічали

Із вертепом, з колядою,

За столом святим з кутею.

І від нас, хто є в цій хаті,

Прийміть щирі ці слова:

“Щастя вам усім й здоров’я

Та веселого Різдва”.

***

Перш ніж ввійти нам до хати,

Треба щастя побажати.

Всім дорослим і маленьким

Зичу: жийте здоровенько

На потіху всій родині

І на славу Україні!

Хай вам світить світло Боже,

Хай живе у вас в серцях,

Хай всі біди переможе

І покаже світлий шлях.

Добрий вечір вашій хаті,

Щоб були ви в ній багаті.

Щоби було вам доволі

І в коморі, і в стодолі.

Тож коляду починаймо

Й Ісусика прославляймо.

І всі разом звеселімся,

Христу-Богу поклонімся.

Віншування і посівання

Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця.
На щастя, на здоров'я та на Новий рік,
Щоб уродило краще, як торік
Коноплі під стелю, а лен по коліна,
Щоб у вас, хрещених, голова не боліла.
Будьте здорові з Новим роком!

***

Сійся, родися, всяка пашниця: жито, пшениця,
Ячмінь, овес, гречка, горох, сочевиця,
Та на цей новий рік най вам дасть Господь Бог,
Щоби ви біди-смутку не знали,
В щастю, здоров'ю многая літ проживали,
А по смерті царство небесне оглядали.
Гаразд вам, мир Божий зо всіма вами!

***

Будьте ви здорові, як рибка у морі,
Хай пливе достаток у ваші комори!
Дай вам, Боже, многі літа і пошану всього світа,
І врожай на вашім полі -дайте лепту ви Христові!
Христос ся роджає!

***

Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю.
На щастя, на здоров'я та на Новий рік,
Щоб уродило краще, як торік.

Жито, пшениця і всяка пашниця,
Коноплі під стелю на велику куделю.
Будьте здорові з Новим роком і з Василем!

***

Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця.
На цей Новий рік, щоб ся вродило ліпше, як торік.
Дай вам, Боже, в щасті, в здоров'ї
Дочекати від Нового року до Богоявлення,
Від Богоявлення - до ста літ,
Поки Пан Біг назначить вік!
***

Віншуємо вам, пане господарю, і вам, господине
З цими святами здоров’я і щастя.
Дай, Боже, святкувати в радості
І в добрім достатку, а на другий рік
Ще кращої Божої благодаті діждатись!

***

Віншую вам нині, всі добрі люди,
Нехай поміч Божа з вами завжди буде.
Хай кожної днини, кожної години,
Бог благословляє, біда хай загине.
Хай у вас ся родить жито і пшениця,
Усяке збіжжя, і всяка пашниця.
То ж будьте здорові разом з діточками,
Щоб смутку і горя не було між вами.

***

Ступає січень тихим кроком, кружля у вальсі білий сніг,

З Різдвом Христовим, з Новим роком вітаєм радо вас усіх!

Нехай малий Ісус на сіні, що в темну ніч на світ прийшов,

Дарує вам і Україні Надію, Віру і Любов!

***

Зірочка в небі світло засвітила.
Христос-дитятко нині народилось.

Світи весело Христу й Марії,
Кріпи у серці віру й надію.
Хай ця зірничка в Різдвяні свята
Несе все щастя до вашої хати,
Здоров'я, втіхи, пошани світу,
Багатства й долі на многії літа.

***

1-й хлопчик:    Слава Богу! Мир цій хаті!
                            Перестаньте сумувати, -
                            Ми новину Вам принесли,
                            Щоб всі темні сили щезли,
                            Ісусові поклоніться,

І всі в хаті звеселіться!

2-й хлопчик: Добре сталось, слава Богу!
                            То ж збираймося в дорогу,
                           Але перш ніж вийдем з хати,
                           Треба щастя побажати,
                            Дім добром обдарувати.

3-ій хлопчик (кидає зерна льону):

Я Вам дарую сім'я ллянеє!
Здорове, чисте, мов золотеє, -
Хай з того сім'я льон виростає,
Хай рушничок з нього ткач ткає,

Щоб ваші діти в будні й неділі
Були здорові, чисті та білі.

4-й хлопчик (кидає зерна жита):

Я Вам дарую зеренця жита, -
Хай вродить нива, дощем полита,
Ніколи хліба хай не бракує,
Хай у Вас достаток завжди гостює!

1-й хлопчик (кидає зерна гречки):

Я Вам дарую зерно гречане, -
Хай воно зійде і цвісти стане,
Щоб Вам і бджолам пожиток дало,
Щоб було воску й меду немало,
Щоб було всім Вам солодко жити
Й на славу Богу свічку світити.

2-й хлопчик (кидає зерна ячменю):

Я Вам дарую зерно ячменю, -
З нього зберете повнісіньку жменю,
А з жмені, дасть Бог того діждати,
Повні комори будете мати.

3-й хлопчик (кидає яблучні зерна):

Я Вам дарую зерно яблучне,
Зерно багате та й пожиточне,
Велику силу те зерно має,
Бо з нього яблуня вгору зростає.
Хай же так рід Ваш росте широко,
і так глибоко, і так високо.
Хай добрим вчинком він зацвітає
І весь наш народ хай прославляє!

4-й хлопчик (кидає зерна пшениці):

Я Вам дарую зерно пшениці,
Щоб Ви діждали з нього сториці.
Пшеничне зерно - прикраса поля,
Хай з нього вийде Вам добра доля!

Пшеничне зерно ясне та красне, -
Хай же Вам світло в серцях не гасне,
Бо знайте: світло - знання й наука,
Кращої долі добра порука.

Всі хлопчики разом: Віншуємо Вас з Різдвом Христовим,
                                          Зичимо Вам щастя і многая літ!
                                          І Вашій хатині, і Вашій родині,
                                          І всім, хто є в хаті і всій Україні -
                                          Христос ся роджає.

***

Відчиняйте двері ясенові!

Вже Різдво ступає на поріг.

Знак добра й Господньої любові

В світлі Віфлеємської зорі.

Хай це світло лине в кожну хату,

В кожнім серці свій залишить слід!

Будьте дужі, щирі і багаті,

Щастя вам і довгих многих літ!

***

Віншуємо вам щастям, здоров”ям,
З святим Роджеством, з Ісусом Христом,

Щоб ви всі свята відсвяткували,

Від нині за рік других дочекали.

Христос ся роджає!
***

Маленький Ісусик не спить, не дрімає,
Своїми ручками весь світ обіймає.
І вашу хатину, і вашу родину,
І всю Україну – Христос ся роджає!

***

Я маленький пастушок, загорнувся в кожушок
На скрипочку граю, Вас усіх вітаю.
А ви, люди, чуйте, Коляду готуйте –
Яблучка, горішки дітям для потішки.

***

Колядин, колядин, я у батька один.
Мене не дивуйте, ковбасу лаштуйте.
Колядин, колядин, я у батька один.
По коліна кожушок, - Дайте, дядьку, пиріжок!

***

Щедрик, ведрик, дайте вареник,
Грудочку кашки, кільце ковбаски,
Решетце вівса і колядка вся!

***

Сію, сію, засіваю, з Новим роком вас вітаю!
На той новий рік,

Щоб вродило краще, ніж торік!

***

Під ногами сніг рипучий,
Вітер стріхи обміта:
Нині день ясний, блискучий –
День Народження Христа!

***

Ой ішла Колядка вулицями в місті,
У стрічках сріблястих, в світлому намисті.
Іскорки веселі на сніг розсипала,
„Божий син родився!” – Усіх сповіщала.

***

Сію, сію, засіваю, вашу хату не минаю,
З Новим роком йду до хати, щось вам маю віншувати:
Щоб діти ваші були всі здорові, їсти кашу були всі готові,
Щоб вам була з них потіха, а нам грошей з пів міха!

***

Ой, Ісусе любий, кращий, як ті квіти,
Пригорни до себе українські діти.
Щоби були добрі, щоби були щасні,
І розумні, і здорові, мов ті квіти красні.
Ти, Дитино Божа, на пахучім сіні,
Дай нам щастя й кращу долю рідній Україні.

***

Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця.
( Добра з маком паляниця )
А без меду (маку) не така,
Дайте, дядьку, п’ятака !

***

Бігла теличка та й з березничка, та й стала.
Я тобі, дядьку, заколядую, дай сала.
Бігла теличка та й березничка, та в дядьків двір.
Я тобі, дядьку, заколядую, то дай пиріг.

***

У Вифлеємі – в стайні на сіні,
Христос родився всім на спасіння!
Люди, радійте, Христа вітайте,
Божому сину славу віддайте!
Слава на небі Богу Святому,
На землі спокій роду людському!

***

Бажаєм вам добра,

Від різдва і до Різдва,

Щоб здоровям, щастям в хаті,

Ви були завжди багаті.

Спокій в домі, сонце ясне,

Хай ніколи не погасне,

Хай у добрі проживає

Вся ваша родина.

Колядуйте, веселіться,

Бо весела днина.

Я щиро бажаю веселих вам свят,

Куті, пампушків й українських коляд.

***

Щедрівонька щедрувала, під віконце підбігала,
Щоб ти, тітко, напекла, й нам винесла до вікна.
Щоб ти, дядьку, нам напік,і виніс нам аж на тік.

Мати казала, щоб дали сала, батько сварився, щоб не барився.

***

Сіємо, віємо, посіваємо, з Новим роком вас вітаємо
На щастя, на здоров’я, на Новий рік!
Щоб вам вродило краще, ніж торік.
Коноплі під стелю, а льон по коліна,
Щоб вам, господарі, голова не боліла!

***

Щедрик-ведрик, дайте вареник,
Грудочку кашки, кільце ковбаски.

А як каші не дасте, я візьму вола за ріжок,
Поведу на торжок, куплю собі пиріжок.
Дайте коляду, бо вам хату завалю.
Дайте книш, бо напущу вам в хату миш.
Дайте пиріг, бо потягну хату за ріг.

***

Щастя, здоров’я господарю бажаємо.
Щедрий вечір, хато-світлице,
Сійся-родися, житечко, пшениця!
Сію, вію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю.

***

На Щастя, на Здоров'я, на Новий Рік,

Аби вам ся родило краще як торік.

Жито-Пшениця, всяка Пашниця,

Коноплі під стелю, а льон по коліна

Щоби вас хрещених голова не боліла.

Будьте здорові!

З Новим Роком! З Василем!

***

На Щастя, на Здоров'я, на Новий Рік !

Роди Боже краще, чим торік.

Жито-Пшеницю, всяку Пашницю,

Картоплю, як довбня, Коноплі під стелю,

Льон по коліна, щоб у Вас ні спина, ні голова не боліли.

З Новим Роком вас вітаємо, щастя, радості бажаємо.

***

На Щастя на Здоров'я на Новий Рік !

Роди Боже Жито-Пшеницю і всяку Пашницю

Із Снопика мірка а з Колоска жменька !

***

На Щастя, на Здоров'я, на Новий Рік !

Дай Боже Жито-Пшеницю,

Всяку Паляницю і Дітей копицю.

З Новим Роком Вас вітаємо,

Щастя й Долі Вам бажаємо,

Щоб у Вашому селі було повно на Столі.

***

Сію жито і пшеницю,
Най зародить лан пашницю, -
З Новим роком йду до хати,
Що Вам маю побажати?

Зичу сили й гаразду,
Щоб прогнали всю біду,
Зичу урожаю в полі,
Статку в хаті і стодолі.

Не журби, але забави,
Не упадку, але слави -
Зичу щиро в цій годині
Всій українській родині!

***

Сію жито і пшеницю,

Щоб дав Бог густу пашницю.
Зичу Вам на Новий рік,
Щоб щасливий був вам вік,

Щоб з роси Вам та й з води
Пішли статки й гаразди,
Щоб Вас Бог в опіці мав,
Кожну напасть відвертав.
Будьте щасні Ви і діти,
Будьте гожі, мов ті квіти!

***

Сіємо Вам від вашого порога,
Щоб завжди була Вам щаслива дорога!
Сіємо Вам від вашого віконця,
Щоб завжди сіяло яскраво сонце!
Сіємо Вам по всій оселі,
Щоб завжди Ви були в ній веселі!
Сіємо, сіємо, посіваємо,
З Новим Роком Вас вітаємо!

***

Сійся, родися, жито, пшениця;
Всяка пашниця.
Щоби родило в землі,
Щоби було на столі.
І на полі, і в стодолі,
Щоб добра було доволі.

Щоб не знали вже розлуки
Ваші діти, Ваші внуки.

Дай же, Боже, в добрий час,
Щоб добро гостило в Вас!

***

Віншуємо вам нині усі добрі люди,
Нехай поміч Божа завжди з вами буде.
Хай кожної днини, кожної години
Бог благословить, біда хай загине!
Бувайте здорові разом з діточками,
Нехай смутку й горя не буде між вами,
Худібка і бджілка нехай виростає,
А град, вогонь, туча - нехай вас минає.
Нехай добре родить жито і пшениця,
Усяке збіжжя, усяка пашниця.
Христос ся роджає!

***

Ми з колядою під вашу стріху раненько.
Рано, раненько, радуйся серденько
Син Божий народився!

Будьте здорові, Хто є у домі, раненько.
Рано, раненько, радуйся серденько
Син Божий народився!

Будьте багаті, Хто є у хаті, раненько.
Рано, раненько, радуйся серденько
Син Божий народився!

***

Хочу Вам повіншувати, як вкраїнка може,

Хай Вам щастя світить, як сонечко Боже!

Хай Вам буде рік щасливий, кожна в нім година!

Нехай радо усміхнеться ненька-Україна!

***

Віншую вас газди, з Новим добрим роком!

Нехай щастя в вашу хату йде широким кроком!

Щоб жили ви довго й щасно, хай вам веселиться,

Хай усмішка осяває завжди ваші лиця.

***

Зірничка з неба світло кидає,

Христос-дитятко нині ся рождає.

Світи, зірничко, Христу й Марії,

Кріпи у серці віру й надію.

Нехай ця зірничка в Різдвяні свята

Несе Вам щастя до Вашої хати!

Здоров'я, втіху, пошану від світу,

Багатства і долі на многії літа!

***

Як різдвяний час настане, чути радість, чути спів.

Хочу всіх вас привітати, як ми стане теплих слів.

Я бажаю вам здоров"я, щастя, радості й добра

і в святкову цю хвилину - веселенького Різдва.

Христос ся рождає!

***

Христос народився - весь народ радіє!

Він наша опора і наша надія.

І вся Україна Христа прославляє,

Слава Україні, Христос ся роджає!

***

Весела ніч, весела новина!

Ісус народився, маленька дитина!

Хоче Вам слово Боже сказати,

Благословення принести до Вашої хати!

Може в тій хаті кого бракує,

Може в тій хаті хто гірко сумує.

Кого бракує - не забувайте,

Хто гірко сумує - розвеселяйте.

Разом з Ісусом маленьким на сіні

Всіх вас вітаємо на Україні,

Щоб ниви зростали без грому, без тучі

Добром наливалися зерна лискучі,

Хай вам Бог в кожнім ділі помагає.

Христос ся роджає!

***

Святвечір завжди зустрічають в родині,

Різдво всі вважають найкращим із свят.

По селах, містах, по усій Україні

Співають колядок під вікнами хат.

І ми повертаємо рідні звичаї,

Веселі і гарні, і добрі як світ.

Здоров'я і щастя усім Вам бажаємо!

І кращої долі на многая літ!

Всім дорослим і маленьким

Зичимо: жийте здоровенькі!

На потіху всій родині і на славу Україні!

Христос ся роджає!

***

Нині день великий - Роджество Христове!

Ангели співають на небеснім троні,

А Ісус маленький ручки простягає,

Це велике свято. Христос ся роджає!

***

Ми нині охоче від серця співаємо,

З Різдвом Христовим ваш дім звеселяємо,

Бажаємо вам всього, чого вам лиш треба,

Щоб вам Господь дав з високого неба,

Щоб вам Господь дав і вашій родині

Найменшій вкраїнській дитині.

Христос ся роджає!

***

Будьте здорові, як риба у морі,

Най пливе достаток у ваші комори!

В щасті, гаразді живіть,

Колядникам не скупіть.

Дай вам Боже многі літа

І пошану всього світа!

Христос ся роджає!

***

Ми прийшли Вас привітати

І про свято розказати.

Про святе Різдво Господнє

Проспівати Вам сьогодні.

Нова радість наступає,

Зоря правди всім сіяє.

Мир злагоду і любов

Всім народам сповіщає.

Тож славімо Правду Божу,

У вертепі, у яскині

Що сьогодні народилась

В Ісусі - дитині.

Радісно співаймо,

Гордо колядуймо,

І традиції різдвяні

Любім та шануймо.

Торжества Різдвяні

Щоб не забували.

Любов, щирість, милосердя

У душі плекали.

Тож гуртуймось і єднаймось

У одну громаду,

Усім хором подаємо

Щиру Вам пораду.

Слова Ангела:

Не бути вже силам

Темним, біснуватим,

Катам і тиранам,

Навіки проклятим.

Єднаймось у вірі,

В любові і мирі.

Прощаймо заблудшим,

В душі будьмо щирі.

Бо лише в єднанні

З Правдою святою

Ми прийдемо до згоди,

Миру і спокою.

***

Віншуємо вам нині усі добрі люди,

Нехай поміч Божа завжди з вами буде.

Хай кожної днини, кожної години

Бог благословить, біда хай загине!

Бувайте здорові разом з діточками,

Нехай смутку й горя не буде між вами,

Худібка і бджілка нехай виростає,

А град, вогонь, туча - нехай вас минає.

Нехай добре родить жито і пшениця,

Усяке збіжжя, усяка пашниця.

Христос ся роджає!

***

Віншую Вам господарі,

Що Христос народився,

Що наш народ України

Від ярма звільнився.

Не всі в Христа вірили,

Не всі Христа знали,

Не всі в нашій Україні

Різдва ся діждали.

Ті, що в полі, у неволі,

В далекім Сибіру.

Вони голови поклали

За Христову віру.

Ми щасливі, що діждались,

За них Бога просим.

Нехай наша Україна,

Своє ім’я носить.

Нехай носить і голосить

Всіх нас звеселяє.

Хай лунає в кожнім домі

«Христос ся роджає!»

***

Ангел з неба завітав

Із Різдвом всіх привітав,

Щоби ми не сумували,

А свята щоб зустрічали

Із вертепом, з колядою,

За столом святим з кутею.

І від нас, хто є в цій хаті,

Прийміть щирії слова:

“Щастя Вам усім й здоров’я

Та веселого Різдва”!

***

На щастя на здоров’я, на той новий рік,

Нехай буде кращим, ніж був він торік.

Хай родиться в полі жито і пшениця,

Нехай хліб-сіль будуть в кожній світлиці.

Нехай в кожнім домі всі будуть здорові,

І щоби було в вас всього доволі.

Хай сиплються гроші вам дощем із неба,

Й Господь посилає усе, що вам треба.

А ви, господарі, за тую віншівку,

Дайте вина або дайте горілку.

Та небагато, лише по келишку

І ще чого-небудь на добру закуску.

“Небо і земля” для вас заспіваємо

З Господнім Різдвом вас поздоровляємо.

Нехай в вашій хаті добро процвітає,

На щастя, на здоров’я. Христос ся роджає!

***

Ясна зоря засвітила й показала всім дорогу,

Щоб ми йшли до Вефлиєму поклонитись низько Богу.

Там, в вертепі, між бидляти є Ісус і Божа Мати.

Віл з ослом їх зігріває, а хор ангельський співає.

І ми з вами веселімся, Христу низько поклонімося.

Христос ся роджає!

***

З Новим роком вас вітаємо, із Різдвом Христовим!

Від душі ми вам бажаємо: “Будьте всі здорові!”

Щоби жито і пшениця родилися в полі,

На столі був в кожній хаті коровай святковий.

Щоби краще всім жилося, як в році старому,

І вино щоби лилося у кожному домі.

Нехай зірка Вифлеємська ясно всім нам світить

І усіх благословляє на многії літа.

***

Різдвяна зоря зазирає до хати.

Хай буде на радість ця хата багата!

Даруй нам, Ісусе, любові у серце,

Нехай вона рясно на ближніх поллється!

Зміцни нашу віру, Спасителю в яслах,

Щоб світло Твоє в наших душах не згасло!

Очисти від злого, навчи пильнувати,

У кожному дневі Тебе шанувати!

***

Віншую Вам, люди добрі цією колядою,

Щоби ви ся веселили, як пташка весною.

Веселились не тужили і горя не знали,

Славенного, рожденного Христа прославляли.

І про тих не забувайте, що пішли зі світу,

А Вам, люди добрі, на многая літа.

Ой над містом Вифлеємом ясна зірка сяє,

А в стаєнці, між бидлятком, Христос ся рождає.

***

Віншування

Добрий вечір! Мир цій хаті!

Ми - пастушки небагаті,

Ми з далекої дороги

Тут прийшли в ваші пороги,

Щоб коляду розпочати,

І Ісуса звеличати.

Весь світ нині звеселився,

Бо Син Божий народився!

І ви, люди, звеселіться,

Рожденному поклоніться.

Ясна зірка засвітила,

Нам дорогу возвістила,

Аж до міста Вифлиєму,

У країну незнаєму,

Де Пречиста Сина мала,

Світ добром обдарувала.

Це сьогодні Божа Мати

Господиня в Вашій хаті,

Для своєї бо дитини,

В Вас справляє уродини.

***

Звізда зі Сходу ясна засвітила

Де Пречиста Діва сина породила

І ми дари дали, дитя привітали,

Яко Бога іста,

Котрого родила Марія Пречиста.

А Вам люди добрі

Многая літ прожити!

Ті свята відпровадити,

Других дочекати.

Рік за роком -

Від Різдва до Нового Року,

Від Нового Року до Богоявлення,

Від Богоявлення до Воскресення,

Від Воскресення до Вознесення,

Від Вознесення до Святого Духа,

Від Святого Духа - до ста літ,

Доки Вам Господь Бог

Призначив життя вік!

Христос ся рождає!

***

Веселий день, весела новина!

Вітає Ісус Вас, маленька дитина!

Вітає і хоче Вам щиро сказати,

Благословення принести до Вашої хати!

Може в тій хаті кого бракує,

Може в тій хаті хто гірко сумує.

Кого бракує - не забувайте,

Хто гірко сумує - розвеселяйте.

Разом з Ісусом маленьким на сіні

Всіх вас вітаєм на Україні,

Щоб ниви зростали без грому, без тучі

Добром наливалися зерна лискучі,

Хай вам Бог в кождім ділі помагає.

Христос ся рождає!

***

По всій Україні пісні гомоніють.

Христос народився - весь нарід радіє!

І вся Україна Христа прославляє

Слава Україні, Христос ся рождає!

***

Святвечір завжди зустрічають в родині,

Різдво всі вважають найкращим із свят.

По селах, містах, по усій Україні

Співають колядок під вікнами хат.

І ми повертаємо рідні звичаї,

Веселі і гарні, і добрі як світ.

Здоров'я і щастя усім Вам бажаєм!

І кращої долі на многая літ!

***

Всім дорослим і маленьким

Зичим: жийте здоровенькі!

На потіху всій родині і на славу Україні!

***

Нині день великий - Рождество Христове!

Ангели співають на небеснім троні,

А Ісус маленький ручки простягає.

Це велике свято. Христос ся раждає!

***

Ми нині охоче від серця співаєм,

З різдвом Христовим ваш дім звеселяєм,

Бажаєм вам всього, чого вам лиш треба,

Щоб вам Господь дав з високого неба,

Щоб вам Господь дав і вашій родині

Найменшій вкраїнській дитині.

Христос ся рождає!

***

Будьте здорові, як риба у морі,

Най пливе достаток у ваші комори!

В щасті, гаразді живіть,

Колядникам не скупіть.

Дай вам Боже многі літа

І пошану всього світа!

***

Нехай вам засяють Різдвяні вогні!

Здоров'я й добробуту в вашій сім'ї!

Бажаєм, щоб завжди робота була,

І щоби раділа вся ваша сім'я.

Щоб рік, що наступить,

Був кращим за всіх,

Вам злагоди в домі і в справах усіх!

У новому році ми щастя бажаєм,

Бувайте здорові! Христос ся роджає!

***

Віншуєм вам нині усі добрі люди,

Нехай поміч Божа завжди з вами буде.

Хай кожної днини, кожної години

Бог благословить, біда хай загине!

Бувайте здорові разом з діточками,

Нехай смутку й горя не буде між вами,

Худібка і бжілка нехай виростає,

А град, вогонь, туча - нехай вас минає.

Нехай добре родить жито і пшениця,

Усякеє збіжжя, усяка пашниця.

Христос ся рождає!

***

Віншую вас усіх щастям здоров’ям,

Святим Рождеством, Ісусом Христом,

Житом, пшеницею і всякою пашницею!

В Вифлеємі на сході ясна звізда засвітила,

Весь християнський світ звеселила

І про народження ІСУСА всім нам сповістила.

Щоб назначив усім Пан Бог ще сто літ ВАМ прожити,

А по смерті з Христом до Неба вступити.

Христос ся раждає! Славімо його!

Віншування з Новим 2011 роком

Сію, сію, посіваю,

Усі добрі люди;

Хай в кожній родині

Завжди радість буде.

З Новим роком вас вітаю,

Не на рік, не на два,

А на многії літа!

Віншую вам нині

Усі добрі люди;

Хай в кожній родині

Завжди радість буде.

Хай кожної днини

Вам Бог помагає,

Біда хай загине,

А сонце сіяє.

І щиро бажаю,

Щоб в рік Кроленяти

Добро прибувало

До вашої хати.

І будьте щасливі

Разом з діточками,

Хай смутку і кривди

Не буде між вами.

Худібка і птиця

Нехай виростає,

А грип H-1N-1

Хай ваш дім обминає.

Нехай рясно родить

І жито, й пшениця,

Усякеє збіжжя,

Усяка пашниця.

Щоб наша держава

Цвіла й багатіла

Та місце достойне

У світі посіла.

Хай вас не лякає,

Що ціни на газ

Підніме Росія

У декілька раз.

Бо ми українці,

Ми сильна є нація,

Нас навіть не стерла

З землі радіація.

А ви щоб всміхались

І були здорові

Та завжди купались

У морі любові.

Снаги вам і сили

У новому році,

Щоб вас не кололо

Ні в серці, ні в боці.

Щоб збулися всі

Ваші мрії натхнені

І завжди від грошей

Тріщали кишені.

Бажаю ще всім вам

Щоб ваша робота

Не дала вам вмерти,

Всіх вас годувала

До самої смерті.

Ну, мабуть, пора вже

Підводити риску;

Бажаю ще всім вам

Нормального тиску.

Хай ласкою щедро

Всіх Бог огорта

Й дарує вам многі

Та благі літа.

Зірочка з неба світло кидає

Христос Дитятко днесь ся рождає!

Світи весело Христу й Марії

Кріпи у серці віру й надію!

Хай та зірничка в Різдвяні свята

Принесе радість до Вашої хати

Щастя, здоров"я, пошану від світу,

Багатства у домі і многая літа!

Христос ся рождає!

***

На радість дорослим, на втіху малечі

йде до нас у гості Святий добрий вечір!

Діва Пречиста й малий Божий Син

з Різдвом Вас вітають!

Щастя Вам всім бажають!

***

Бажаю Вам свят веселих

І Вашій родині,

Нехай зірка запалає

у Вашій хатині.

Всі біди і труднощі

нехай Вас минають,

радуйтесь, веселіться,

Христос ся рождає!

***

Що за радість, що за слава в світі появилась

Вифлиємі Мати Божа сина породила.

Лежить дитя нині в яслах ніжки простягає,

Лежить нині на морозі слів не промовляє.

А ми усі нині, усі веселімся,

Ідім, спішім в Вифлиєм Богу помолімся.

Хай за ці він дари нас запам'ятає,

Нині в Вифлиємі - Христос ся рождає!!!

***

З Різдвом Христовим та з Новим роком,

Хай вам щастить за кожним кроком,

Хай в ваших душах радість панує,

Христос рожденний мир вам дарує!

Христос ся рождає!!!

***

Вітаємо сердечно Вас з нагоди свят Різдвяних.

І шлем віночок побажань сердечних, полум’яних.

Нехай Ісус до Вас прийде у цю святкову пору

Й благословення принесе з Божественного Двору.

Здоров’я Вам, утіх земних і радості бажаєм.

Нехай у серці спів дзвенить -

Христос ся раждає!

***

Щедрості усім нам в Щедрий вечір!

Щоб турботи не згинали плечі,

Щоб добро не обминало дім,

Божого заступництва усім!

Господині – доброї куті,

Господарю – руки золоті,

Діточкам – солодкі карамелі

Насипаймо в щедрувальні жмені.

Парубкам – дзвінкої коляди

І дороговказної звізди,

А дівчатам – в прибрану оселю

Щоб у пару не дістався нелюб.

Молодятам – в дзьобі журавля

То Меланочку, то Василя.

***

Де горівку чую, там і віншую,

де горівки не чувати

там не буду віншувати!!!

***

Віншую вас в коляді, проживайте в гаразді,

Без клопотів, без біди – до другої коляди!

***

ЩАСЛИВОГО ВАМ РІЗДВА

І БУВАЙТЕ ЗДОРОВІ

Йосиф і Марія

І –ша частина

Марія Йосиф у Вефлиємі ( І-ша дія)

Марія: Ми ішли із Назарету аж до Вефлиєму,

Щоби там ся записати де зараз жиємо.

Йосиф: Щоби там ся записати, сплатити податки,

Бо так мають всі зробити Давида нащадки.

Марія: В Вефлиємі людей повно, всі повні заїзди,

Ночувати нам десь треба, треба десь поїсти.

Йосиф: Та ніде не має місця, всі нас виганяють

І образливі слова із уст їх лунають.

Марія: Заходили в кожну хату, ніде нас не взяли

Й на околиці в яскині ми заночували.

Йосиф: І прийшов тут час родити Матінці Марії.

Вечір. Нічка наступає, небо вже зоріє.

Марія: Йосип гарно прибирає, сіном застеляє

І верблюжим покривалом постіль накриває.

Йосиф: Божа Мати прилягла трішечки спочити.

Та недовго. І в потугах почала родити.

Марія: Йосиф пелюшки готовить, воду нагріває,

Й Ісусика маленького на руки приймає.

Йосиф: Стало ясно у яскині, немов сонце сяє,

Це Ісусика малого Бог поздоровляє.

Пастушки спішать у Вефлиєм ( ІІ дія)

Ведучий: А в цей час у небі ясно зоря засвітила

Пастушкам, що вівці пасли, ангели з’явились.

І-й Ангел: Не лякайтесь, добрі люди, слухайте новину,

В Вефлиємі Діва Мати породила Сина.

ІІ-й Ангел:Він Христос, що ви чекали, нині народився,

Дитя Боже, й у яскині Він упокорився.

Ведучий: Тут явився хор ангельський і гарно співає,

І дитятко – Ісусика дивно прославляє.

І-й Ангел: Та ви, люди,не баріться, в дорогу рушайте,

А Ісусику в дарунок овечку віддайте.

Ведучий: Пастушки взяли ягнятко, в Вефлиєм мандрують,

«Що за диво нині сталось»,-так собі міркують.

-Зоря горить, світло сяє, ангели співають,

А пастушки у яскині, Ісуса вітають.

Прийшли, вдячно поклонились, піднесли ягнятко,

Стали чемно на коліна й моляться дитятку.

І-й пастушок: О, Ісусику маленький!

О, Господній Сину!

Прийми наші побажання

У оцю хвилину.

ІІ-й пастушок: Дай нам щастя, добру долю,

Край наш відродити.

І від римського ярма

Нас усіх звільнити.

ІІІ-й пастушок: Виростай, здобудь нам славу

І царюй над нами,

І помстися за наш народ

З всіма ворогами.

Ведучий: Пастушки знов поклонились, відійшли поволі,

Повернулись до овечок, що паслись у полі.

У яскині (ІІІ – дія)

Ведучий: У яскині тихо стало лиш віл румигає

Та осел лежить в кутку поволі дрімає.

Йосиф молиться побожно і псалми читає,

А Марія, Мати Божа, лежить, спочиває.

Так і нічка промайнула, новий день надходить,

Клопочеться люд базарний, жебраки проходять.

По дорозі крик і гамір, люд й гадки не має,

Що в яскині , край дороги, Христос спочиває.

Ще маленькеє дитятко, Божая дитина.

Встала Мати, йде до ясел годувати Сина.

Опустилась на коліна, молитви шепоче,

Ніжно руки простягає, взяти з ясел хоче.

Підійшов до ясел Йосиф, взяв дитя на руки

Та почув біля яскині якісь дивні гуки.

Віддав Матері Марії Ісуса малого,

А сам вийшов подивитись на двір, на дорогу.

А там вели у кайданах якогось небогу,

Шість солдатів і кричали: «Дайте нам дорогу!»

А із люду відчайдухи із них глузували.

Йосиф на те подивився й пішов у стаєнку,

Випустив осля попастись хоча б на годинку.

А тим часом до яскині люди прибували,

Йшли пастухи і пастушки, все щось дарували.

Яйця, мед, а також пряжу дитятку складали,

І покірно поклонялись, й дитя цілували.

А побожні жіночки Діві помагали,

Приносили дрова, їжу та пеленки прали.

Якось Йосиф та Марія біля ясел стали,

Із ніжністю на Ісуса вони споглядали.

І тут раптом сталось чудо, осел припадає

На коліна, і так дивно голову схиляє.

Поклонився він дитині, ввесь люд здивувався,

Аж Матінка заплакала, Йосиф схвилювався.

Бо такую вже картину хто побачить зможе?

Та всі ніжно споглядають на дитятко Боже.

**Саббат. (Дія ІV)**

Всі ідуть до Вефлиєму на саббат, на свято,

Повертають до яскині дарунки віддати.

Йосиф теж готує свято, столик накриває,

З сімома гнотами лампу й писання складає.

Помолимось, - Йосиф каже, й книги розгортає,

А Ісусик – дитя Боже, в яслах спочиває.

Вечоріє. Уже саббат пора святкувати

І служниця на стіл їжу почала складати.

Посідали кругом столу, горить лампа ясно.

Вечеряють, а Ісусик, пробудився вчасно.

Підняв ручку догори, другою тре очі,

Подивився на матусю й щось сказати хоче.

«Чого ж ви мене не взяли Саббат святкувати?»

Напевно, те Він хотів матері сказати.

Марія: Сину! Чого ж ти так рано встав? Хочеш вечеряти?

Ведучий: Підійшла до ясел Діва, щоб Ісуса взяти.

Йосиф: Він теж хоче з нами тут разом святкувати.

Неси Його сюди за стіл, будем вечеряти.

Ведучий: Отак свята сім’я з Богом Саббат святкувала,

У молитві, у покорі подяки складала.

**Напередодні обрізання Ісусика. (Дія V)**

Ведучий: Вечоріє. Сонечко лягає спати і в яскиню заглядає.

Над дитям схилилась Мати і тихенько так співає.

Марія: Люляй, люляй, мій синочку, Божая дитино,

Спи спокійно бо вже завтра прийде та година.

Прийде тая годинонька, що будеш плакати,

Візьмуть тебе чужі люди й будуть обрізати.

Будуть тебе обрізати бо так має бути,

Так співала Божа Мати, що було ледь чути.

Ведучий: А тим часом пішов Йосиф аж до Вефлиєму,

І запросив священників обрізать дитину.

Уже не сам повернувся у пізній годині,

Аж три священики й жінка зайшли до яскині.

Все приладдя, що принесли, розклали на мати,

Інструменти всякі, крісло, ніж, щоб обрізати.

Восьмикутний камінь сірий, що мав аж два фути,

На лавочку теж поклали, щоби не забути.

А на камінь три баночки з ліками поклали,

Поздоровили Святу Діву й дитя в руки взяли.

1-й священик: О, Маріє, Мати Божа, й маленьке дитятко,

Я бажаю Вам здоров’я, щастя та достатку.

2-й священик: А я хочу побажати Миру та Надії,

Щоби Мати і Синочок завжди лиш раділи.

3-й священик: Ось візьму я в свої руки це Дитятко Боже,

Яке воно світле, гарне і на Матір схоже.

Я бажаю Тобі бути, як світло перлини,

Щоб сіяло воно завжди, у колі родини.

Жінка: А я Тобі побажаю, Божої Любові,

Щоби вона виходила, при кожному слові.

Щоби вона виходила і зло проганяла.

Лиш Любов в нашім народі, щоби панувала.

Ведучий: Посідали бідні люди й священики з ними

За святковий стіл обідній в Божої родини.

**Обрізання Христа (Дія VI)**

Ведучий: Нічка місто все накрила, лиш небо зоріє,

А в яскині лампи горять. Тепло, ватра гріє.

Люди моляться, співають, осел румигає,

А Дитятко у яселках, ручки простягає.

Ось і нічка промайнула, обрій засвітився,

Люд вчорашній, у яскині, тихо пробудився.

А Ісусик спить спокійно і у сні сміється,

Лиш у Матері Марії тяжко серце б’ється.

Йосиф: О, Маріє, що з тобою? Чом сумною стала?

Ведучий: Вона сумно подивилась і так відказала.

Марія: Мені моторошно дуже і якось тривожно

Ведучий: Йосиф глянув із ніжністю й склав руки побожно.

Йосиф: Не тривожся, буди дитя, бо сонечко встало.

Ведучий: А священики в молитві взяли покривало.

Ним накрили сірий восьмикутний камінь,

Тай поклали Ісусика. Аж тут сонця промінь

Осяйнув десь через шпарку прямо на дитину.

Усі стали на коліна й помолились Сину.

Після цього жінка взяла Дитятко розвила,

Тай подала священикам, щось їм говорила.

Марія: О, Йосифе, підійди й підтримай дитину.

Ведучий: Ножем гострим, гачкуватим, обрізали Сина.

Відрізали кусок плоті, висмоктали рану,

Намастили бальзамами і віддали шану.

Йосиф: Помічниця взяла Дитя, ранку обв’язала,

Загорнула у пелени й на камінь поклала.

Ведучий: Й знову стали молитися над дитям маленьким,

Воно плакало від болю, аж нило серденько.

У молитві ангел Божий Йосифу з’явився

І сказав, що це Син Божий у них народився.

І що Його треба нині Ісусом назвати,

Бо так хоче Сам Всевишній це ім’я му дати.

1-й священик: Як же будем ми сьогодні дитя називати?

Йосиф: Господь хоче, щоби йому, Ісус ім’я дати.

Ведучий: Священики не хотіли це ім’я давати

І ангел їм об’явився , й став ім’я писати.

На табличці написав їм, що Ісус му ім’я,

Що Дух Його Святий зродив, а не людське сім’я.

2-й священик: Добре, добре. Хай так буде. Ісусом назвемо.

Поклонимось, помолимось, тоді вже підемо.

І дитині поклонились, всі речі зібрали,

Ще деякі подарунки Ісусу поклали.

Йосиф до священиків:

Дайте мені дитя в руки, «Заспокойся, Сину,

Потерпи ще трішки, трішки, ще хоча б годину.

Маріє! Я несу тобі дитя бо плаче від болю.

О, дай Йому, Господи, та щасливу долю!

Ведучий: Мати Божа у сльозах, дитя в руки взяла,

Тай пішла в куток яскині й грудьми годувала.

Помічниця передала кормлячій Марії,

Три хусточки бавовняні із кров’ю Месії.

Усі, молячись, співали, лампи ще горіли,

Хоч вже день і розпочався, ще багаття тліло.

Покормивши Ісусика, Матінка устала,

Й знов на камінь восьмикутний дитину поклала.

Сама стала біля Нього, сумирна й в покорі,

А у небі всі ангели співали у хорі.

Священики підійшли та руки схрестивши,

Над Марією тримали, сердечно молившись.

Так молились при відході, а Божу родину,

Поблагословили вдячно за добру гостину.

Дитя плакало від болю, неспокійне було,

Тільки спокій на руках у Матінки чуло.

Марія: І так три дні, і три ночі я з рук не спускала,

То ходила, то співала, молилась, плакала.

Йосиф: Я теж не спав і журився про Божого Сина,

Чим міг допомагав, щоб зростала Божая дитина.

Єлисавета відвідує Марію. (Дія VIІ)

Ведучий: На ослі Єлисавета їде до Марії.

Вже сонечко піднялося і ласкаво гріє.

Старий слуга, аж із Юти, її проводжає,

Йосиф вийшов із яскині і їх зустрічає.

У радості обнялися дві Матері нині

І підійшли до Ісуса у цій же хвилині.

Марія: Єлисавето! Рідна моя! Візьми дитя, не вагайся.

Підійшла, легенько взяла, й так Марії відказала.

Єлисавета: О! Яке блаженство в собі зараз відчуваю,

Немов я на хорах в небі, й ангели співають.

Ведучий: До серденька притиснула Ісуса малого,

Просльозилась від радості, що тримає Бога.

І пестила Його дуже, гралася, сміялась,

Біля Нього спала вночі, вранці піднімалась.

Молилася, а з Дитятка очей не спускала.

Йосиф зробив колисочку, вона колисала.

У колисочці швиденько Дитя засинало,

Дві Матері задушевно собі розмовляли.

* * *

Дитя росло і мужніло, сили набиралось,

В Божій ласці у яскині з ангелами гралось.

А десь там , іще в пустині, з Далекого Сходу,

Йдуть Ісусові вклонитись три владики із царського роду.

Січень. 2010 року.

Продовження в другій книжечці.

Пісні

П’янкий запах весни

П’янкий запах весни збудоражив серця

І любов зацвіла, наче цвіт.

Я для тебе знайду зоряницю-зорю,

Я для тебе обійму ввесь світ.

Приспів:А любов прийшла, прийшла з весною,

Ми зустрілися з тобою,

Ми зустрілися з тобою назавжди

І сплели докупи руки,

Щоб не було в нас розлуки,

Щоб любов цвіла, цвіла завжди.

П’янкий запах весни закружляв, пригорнув

І злилися два серця навік.

Я щасливий без меж, ти, гадаю, що теж,

Радість-молодість п’єм, як березовий сік.

Приспів: А любов прийшла, прийшла з весною…

П’янкий запах весни, ти прийшов і пішов,

А любов залишилась в серцях.

І кружляє в тобі, і кружляє в мені,

Як в небесній блакиті той птах.

08.04. 1978 рік

Весняний первоцвіт

Зустрів весняний первоцвіт

У кутах між горами,

А очі, мов би зореліт,

Палають до нестями.

А серце б’ється, серце жде

І тріпотить в чеканні.

Моє кохання, де ж ти, де

Лиш не згори в мовчанні.

І знову погляд твій у сні,

Що душу так лоскоче.

Як гарно снишся ти мені

Весною опівночі.

Цвітуть сади, п’янить весна,

Тож вийди на хвилину.

Моя ти зоре чарівна,

Я так до тебе лину.

Бо серце в’яне і кипить,

І знову пломеніє,

А як поглянеш, то болить,

Душа і та німіє.

Настав той день і час як ми

Зустрілись, моя квітко,

Збулись мої провісні сни

Та бач чогось у літку.

Вже первоцвіт давно відцвів

Той цвіт мого кохання.

Він нас з тобою розлучив

Моя любов остання.

Серпень. 1970 рік.

Ой вербо, вербо, зелена вербо.

Ой вербо, вербо, зелена вербо,

Чом же ти коси розплела.

А дівчинонька чорнобривая,

Козака в саду чекала.

Ой вербо, вербо, зелена вербо,

Ти в садок нічку привела,

А дівчинонька чорнобривая,

Козака міцно обняла.

Ой вербо, вербо, зелена вербо,

Чом двох коханих не сховала.

Бо вийде батько, бо вийде мати

Побачить з ким ти гуляла.

Ой вербо, вербо, плакуча вербо

Не дай кохання занапастить.

Бо нічка темна, а серце світле,

Любов’ю й ніжністю горить.

Ой вербо, вербо, плакуча вербо,

Мого козака приворожи.

Люблю я вірно, хай він полюбить

Ти йому, вербо, підкажи.

Ой вербо, вербо, зелена вербо,

Час розставання надійшов.

А ми любились, а ми кохались,

Аж поки місяць не зійшов.

Ой вербо, вербо, чарівна вербо

Сплети кохання в коси свої.

Хай нічка темна його сховає

Поки щебечуть солов’ї.

Ой вербо. Вербо, зелена вербо,

Прощай козаче не тужи.

Бо мати кличе доню до хати,

Що робить маю, підкажи.

Моя кохана, чарівна вродо,

Не йди додому не поспішай,

Бо я не знаю, як жити маю,

Мене сьогодні не залишай.

Ой мамо, мамо, ще дуже рано,

Ще хоч годинку постою.

Верба зелена коси розплела,

Мов у казковому гаю.

Весна. 1994 рік.

Пізні квіти осені (1-й варіант)

Пізні квіти осені

Ви немов запрошені

Повернути літо і весну.

Я, кохана, з осені.

Туманами зрошену,

Подарую квітку чарівну.

Білі, білі маргаритки

Квіти осені й весни,

Ви приходите до мене

У чарівні мої сни.

Ви приходите до мене

І у снах, і наяву.

Ніжну квітку маргаритку

Обережно я зірву.

Приспів: Пізні квіти осені…

Пізні квіти хризантеми,

Квіти наших літніх мрій.

Ви приходите до мене

У веселці чарівній.

Жовті, білі і рожеві,

Як веселка на весні.

Ви приходите до мене

Мої квіти чарівні.

Приспів: Пізні квіти осені…

Он у лісі цвіте верес,

В жовтім листі виграва,

Біля кущика шипшини

Зеленіє ще трава.

А на сонечку квітує

Жовта квіточка весни, -

Це кульбаба розпустила

Свою квітку восени.

Приспів: Пізні квіти осені

Ви немов запрошені

Відродити літо і весну.

Я зберу до кошика

Всю веселку осені

Й до твоєї хати принесу.

6.12. 1999 року.

Пізні квіти осені (ІІ-й варіант)

Пізні квіти осені

Ви немов запрошені

Повернути літо і весну.

Я, кохана, з осені,

Туманами зрошену,

Подарую квітку чарівну.

Приспів: Білі, білі маргаритки

Квітки осені й весни.

Ви приходите до мене

У чарівні мої сни.

Ви приходите у осінь

Луг біліє, наче сніг.

Я від вас, мої любимі,

Відвести очей не зміг.

Пізні квіти осені

Ви немов запрошені

Розділити радість і журбу..

Я іду по осені

Там, де трави скошені,

У задумі під стару вербу.

Приспів: Білі, білі маргаритки…

Пізні квіти осені

Ви немов запрошені

Розпалить в серцях любові жар.

Я спитаю в осені,

Де ті квіти зрошені,

Що ростуть, кохана, в світі чар.

Приспів: Білі, білі маргаритки…

Пізні квіти осені

Я знайшов вас зрошені

У перлинах чистої роси.

Не питай у мене ти,

Що не зміг я принести,

Квіти незабутньої краси.

Приспів: Білі, білі маргаритки…

29.12. 1999 року.

Ти прийшла до мене з моїх мрій

Сніг. Зима. Вітер. Заметіль.

А я тебе цілую в губи.

Ти прийшла до мене з моїх мрій,

Ти прийшла до мене, моя люба.

Приспів: Кохана, ти моя кохана,

Я тебе зіткав із своїх мрій.

Ти прийшла до мене з спозарання

Та тебе зустрів я в сивині.

Дощ. Грім. Злива. Буревій.

А ми з тобою, розпростерши крила,

Вже летимо у морі наших мрій

І повернутись нам уже не сила.

Приспів: Кохана, ти моя кохана…

Ніч. Весна. Місяць. Зорепад.

А ми в полоні зоряного неба.

Пахне у ночі вишневий сад

І п’янкіші від вина, кохана, губи в тебе.

Приспів: Кохана, ти моя кохана…

Сонце. Радість. Квіти і Любов.

А ми з тобою з’єднані навіки

Я тебе цілую знов і знов

І в жилах в нас течуть любові ріки.

Приспів: Кохана, ти моя кохана…

30.12.1999 рік.

Ой у горах сніги сходять

(Коломийка)

Ой у горах сніги сходять,

Течуть бистрі ріки.

Не забуду я вас гори

Від нині й повіки.

Не забуду я вас гори

Та бистрії річки.

Не забуду співаночки

Моєї Марічки.

Співаночки, співаночки

Я люблю вас дуже.

А моє бідне серденько

За тобою тужить.

Ой не тужи моє серце

Та не ятри рану.

Бо до себе я пригорну

Лиш свою кохану.

Бо до себе я пригорну,

Поцілую в личко.

Ой яка ж то ти солодка,

Моя молодичка.

Ой у горах сніги сходять,

Гори зеленіють.

А в долині усі сади,

Як сніги біліють.

Сади білі, сади білі,

Як туман в долині.

Співай, співай, моя пташко,

Як вчора так нині.

Співай, співай, моя пташко,

Про любов і згоду.

Покохав я тебе дуже,

Як ніхто із роду.

Покохав я тебе дуже

До самої смерти

І ніяким ворожбитам

Його не затерти.

І ніяким ворожбитам

Та навіть мольфарам.

Квітни, моє коханнячко,

На зло усім чарам.

Квітни, моє коханнячко,

Як весна квітує.

Слухай, моя Марічечко,

Як зозуля кує.

Ой зозуля кує, кує,

Літа добавляє.

Так і моє коханнячко

З весни розквітає.

Квітне з весни до осені,

А з зими до літа.

Буде моє коханнячко

Аж до кінця світа.

12.05.2000 року.

Моя кохана

Весною, ввечері, де в небі зорі, як алмази,

У цвіті трав стояли ми з тобою разом.

І дивні пахощі вдихали із коханням,

І поверталися додому ранком раннім.

Приспів: Моя кохана!

Ніхто мене не любить так, як ти,

Ніхто не поцілує так, як ти,

Ніхто не приголубить так, як ти,

Моя кохана.

У літній час, коли доспіли вишні,

У сад вишневий ми з тобою вийшли.

А зорі падали і загадали ми бажання,

Щоб не скінчилося ніколи це кохання.

Приспів: Моя кохана!…

Осінні дні несли вже прохолоду,

А ми з тобою разом йшли по воду.

І місяць серпиком зрізав життя буденне

Та не торкався він кохання чемно.

Приспів: Моя кохана!...

Вже сивина лягла нам двом на скроні

І виросли на радість нам дві доні.

А внуки підганяють старість нашу

Та ми кохання п’ємо вічну чашу.

Приспів: Моя кохана!...

12.05.2000 року.

Студентська ватра

Студентська ватра хай ніколи не згасає,

Хай пам'ять пломеніє у серцях.

Нехай душа у нас завжди співає

Й дні юності трепечуть, наче стяг.

Пройшли роки, а ми такі як були,

Веселі, життєрадісні усі.

Весни кохання ми ще не забули,

Літа, літа – купайтесь у красі.

Нам вже по п’ятдесят, та це ще дуже мало,

Хоч скроні вже притрушені сніжком,

Роки, роки їх молодість забрала,

Щоби сплести барвінковим вінком.

Нехай цвіте небесною блакиттю

І долі наші цвітом прикраша.

Нехай горить та не згорає миттю,

Хай краще факелом горітиме душа.

Вогонь бо вічності ніколи не погасне

І ми залишимось такими як тоді.

Лиш річ у тім, що сіяли ми вчасно

І урожай збирали молоді.

Студентська ватро, ти гориш яскраво

І іскри розлітаються увись.

Це наші долі і це наше право

Літати там, де ми були колись.

Студентська ватро, не згасай ніколи,

В серцях ти пломеній, як маків цвіт.

Ми кожен день ще ходимо до школи,

Хоча вже нам не два десятка літ.

Літо. 1996 рік.